vikcustoms@gmail.com
(044) 201-60-57, (067)-468-86-04
(067) 501-20-71 (інфо підтримка)
задати питання

Поняття логістики, її функції та завдання

Логістика набуває все більшого значення для стабільної та ефективної роботи підприємства, забезпечення його конкурентоспроможності. В економічній літературі зустрічається багато визначень логістики, які відрізняються між собою лише окремими деталями, але в головному, за ключовими аспектами, збігаються.


У найбільш узагальненому розумінні логістику визначають як теорію і практику управління матеріальними та інформаційними потоками, які забезпечують досягнення загальних цілей фірми за найменших витрат ресурсів.
 

Логістика передбачає планування, організацію і контроль руху матеріальних та інформаційних потоків в просторі і в часі на шляху від первинного джерела сировини і матеріалів, внутрішньофірмової їх переробки до виготовлення готової продукції і доведення її до споживача.
 

Логістика виступає і як важлива ланка інфраструктури економіки, що пов'язана із системою дистрибуції, комунікації, транспортних мереж.
 

Логістика є видом діяльності, що реалізується через задіяння так званого логістичного комплексу, який визначають як сім правил – "7R" (від англ/ right – правильний), дотримання яких забезпечує швидке й якісне задоволення попиту. Такими правилами є:
 

• споживач – цільовий (відповідний) споживач;
 

• товар (вантаж) – необхідні товари у відповідній упаковці та з маркуванням;
 

• якість – необхідної (конкурентоспроможної) якості й якості сервісного обслуговування, що відповідає вимогам споживача;
 

• кількість – у необхідній кількості;
 

• час – у потрібний час;
 

• місце – у потрібне місце, що водночас забезпечує за необхідності його раціональне зберігання;
 

• витрати – з мінімальними витратами, які виникають при здійсненні необхідних операцій з переміщення матеріалів і готової продукції і які розглядаються не окремо (ізольовано), а як сукупні витрати.
 

Отже, ефективність логістики може бути досягнута в разі дотримання термінів постачання потрібних і якісних товарів та послуг, у потрібний час, у потрібне місце, в необхідній кількості (ключові аспекти логістичних операцій); дотримання умов постачання щодо відповідності продукції передбаченим стандартам (технічним умовам) і щодо форми платежу; спроможності підприємства своєчасно надавати клієнтам інформацію стосовно готовності виконання замовлення на будь-якому проміжку часу з моменту укладання договору до моменту його завершальної стадії; здатності оптимізації логістичних витрат та економічних потоків у логістичних ланцюгах.

Для логістики притаманні кілька функцій, найбільш важливими з яких є інтегральна та регулювальна.

Інтегральна функція логістики спрямована на синхронізацію процесів придбання ресурсів, їх зберігання, виробничої трансформації в готову продукцію, її зберігання і збут за одночасної раціоналізації структури і розміру логістичних витрат. Ця функція виявляється і в узгодженні питань, що виникають у точках дотику з іншими сферами (маркетингом, виробництвом, фінансами, персоналом) в процесі переміщення товарів та інформації.
 

 

Регулювальна функція логістики виявляється в спрямуванні управління матеріальними потоками на економію всіх видів ресурсів та у формуванні і розвитку господарських зв'язків з постачальниками та споживачами.
 

Основною метою логістики є здійснення ефективного регулювання та контролю за матеріальними й інформаційними потоками, за яких забезпечується висока якість постачання сировини, матеріалів та готової продукції. Відповідно до цієї мети в економічній літературі виділяють такі основні завдання логістики:
 

– стандартизація вимог до якості логістичних послуг;
 

– оцінка потреби в матеріальних ресурсах і вибір найліпших постачальників;
 

– здійснення наскрізного контролю за потоковими процесами в логістичних системах, у тому числі контролю за кількістю, якістю та термінів поставки ресурсів на підприємство;
 

– синхронізація потужностей транспортно-складських комплексів підприємства;
 

– вибір виду транспортного засобу і визначення технології фізичного переміщення матеріальних ресурсів та готової продукції (визначення раціональних маршрутів транспортних засобів, створення системи відстеження руху вантажів тощо);
 

– прогнозування обсягу перевезень і визначення транспортних витрат;
 

– прогнозування обсягів складування і мінімізація всіх видів запасів на всіх стадіях товароруху завдяки раціональній системі управління запасами, забезпечення планомірності і ритмічності складських робіт, своєчасної підготовки матеріальних ресурсів і готової продукції для подальшого просування по логістичних ланцюгах;
 

– оптимізація матеріальних потоків у середині підприємства, контроль за якістю і кількістю готової продукції, швидке реагування на зміну попиту на неї та вимог споживачів щодо її споживчих характеристик;
 

– виконання замовлення у стислі терміни з високою якістю і гарантування належного післяпродажного обслуговування;
 

– забезпечення неперервності процесу виробництва на підприємстві відповідно до прийнятого режиму його роботи;
 

– своєчасне й оперативне забезпечення необхідною і точною інформацією кожного із видів логістичної діяльності;
 

– мінімізація витрат на усіх ланках логістичної діяльності.
 

Розрізняють два рівні логістики: макрологістику і мікрологістику. Макрологістика формується на міжгалузевому, міжрегіональному, регіональному та міждержавному рівнях і розглядає проблеми управління матеріальними, транспортними та інформаційними потоками, що діють на цих рівнях.
 

Мікрологістики вирішує комплекс локальних проблем управління внутрішньофірмовими матеріальними та інформаційними потоками.
 

За функціональною ознакою можна виділити три "види мікрологістики. Логістика постачання, основною функцією якої є забезпечення підприємства матеріально-технічними ресурсами; виробнича логістика – забезпечення потокових виробничих процесів шляхом доставки відповідних виробничих ресурсів на місця їх безпосередньої переробки в необхідних обсягах та встановлений термін.
 

Іншими словами, виробнича логістика здійснює управління внутрішньо- фірмовими потоками від складу матеріальних ресурсів до складу готової продукції. Вона включає в себе технічні засоби механізації та автоматизації перевантажувальних, транспортних і складських робіт в основному процесі виробництва, тару багаторазового використання, внутрішньофірмовий транспорт.
 

Внутрішньофірмові потоки представлені вантажопотоками сировини, матеріалів, напівфабрикатів, комплектуючих виробів (для промислових непереробних підприємств) і готової продукції.
 

Розподільча (збутова) логістика, її головним завданням є організація розподілу готової продукції, надання фірмових послуг.
 

Усі ці види логістики мають одну спільну рису – їх складником є транспорт (різних видів) і склади. Для забезпечення єдиної системи управління цими специфічними логістичними складниками нерідко виділяють у самостійний вид транспортну і складську логістику.
 

В економічній літературі є пропозиції ще глибшої деталізації видів логістики. Наприклад, пропонується виділяти закупівельну і виробничу логістику, дистрибуцію (управління процесом доставки готової продукції), логістику запасів, логістику складування (управління процесом прийому і зберігання матеріальних запасів), інформаційну логістику (забезпечує зв'язок між усіма видами логістичної діяльності за допомогою даних, необхідних для управління ними) і транспорту логістику[1].
 

Така детальна структуризація логістики має певні переваги, бо дає можливість повніше і всебічніше окреслити коло завдань, які має вирішувати підприємство в межах його логістичної системи. Водночас вона має і недоліки, бо залишаються завуальованими чимало спільних рис, що характерні для видів логістики, представлених більш укрупнено за раніше виділеними ознаками.

 
  • [1] Малярець Л. М. Формалізація задач у контролінгу діяльності підприємства : монографія / Л. М. Малярець, Г. Л. Матвіснко-Біляєва. – X.: ХНЕУ, 2010. – С. 30-31.


Джерело: http://pidruchniki.com/75478/agropromislovist/ponyattya_logistiki_funktsiyi_zavdannya