vikcustoms@gmail.com
(044) 201-60-57, (067)-468-86-04
(067) 501-20-71 (інфо підтримка)
задати питання
(067) 501-20-71

Україна і експорт до ЄС: продаємо сировину, а закуповуємо паливо


Експорт до ЄС зріс удвічі, Україна заробила на ньому 20 млрд доларів

 

Україна продовжує збільшувати свій експортяк на світових ринках, так і на ринках ЄС, про це говорять дані як вітчизняної, так і європейської статистики. Причому співпраця з ЄС зростає вищими темпами, ніж з рештою світу. На думку експертів, це говорить про подальший розвиток нашої економіки і все більшої інтеграції країни в євроринок. Але мінусом нашої торгівлі, як і раніше, є висока частка експорту сировини: її понад 70% від загального обсягу, а машин і устаткування – 9,8%. Тоді як країни ЄС експортують за кордон (не тільки в Україні) всього 11,6% сировини і близько – 64% високотехнологічної продукції: верстати, автомобілі, побутову техніку.
 

Партнери та товари


За останні п'ять років частка нашого експорту до ЄС практично подвоїлася і 2018 року, за даними Держслужби статистики, досягла 20,158 млрд доларів. Це 42,6% від загального обсягу експорту, що становив 47,3 млрд доларів. При цьому, якщо в цілому за минулий рік експорт зріс на 9,4%, то дог ЄС ми продали більше на 15%, ніж 2017 року. Зростав і імпорт, але меншими темпами: на 11,5% як з країн ЄС, так і з інших країн, а в загальній картині частка імпорту з ЄС становила 40,6%. Як видно з інфографіки, після значного падіння обсягів експорту та імпорту 2015 року порівняно з 2014 роком через знецінення гривні (експорт – мінус 30%, імпорт – мінус 31%), вже 2016 року почалося зростання імпорту, а 2017-го – і експорту. Головними торговими партнерами України в ЄС є Польща, товарообіг з якою становив 3,257 млрд доларів за експорту і 3,264 млрд у імпорту, Італія – ​​2,63 млрд доларів з експорту та 2,031 з імпорту і Німеччина – 2,2 млрд доларів з експорту та 5,983 з імпорту. До цих країни ми продаємо насамперед будівельний металопрокат, зерно, соняшникову олію та іншу агропродукцію, а купуємо також продукти: переважно сировину (наприклад, польське несортове м'ясо і сало) для переробки та фрукти, а також паливо. Найбільший мінус в торгівлі з Німеччиною через поставки автомобілів, побутової техніки і тонколистового металу.

 

Думка експертів


Економісти відзначають, що збільшення обсягів торгівлі відбулося за рахунок зміни структури продажів. "Частка агросектору збільшилася за 5 років з 19% до 45%, на стільки ж зменшилися продажі високотехнологічної продукції, – говорить виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин. – До ЄС йде переважно сировина, а наша кінцева продукція квотується, незважаючи на договір про зону вільної торгівлі. Тому Україна знайшла вихід і переорієнтувалася на ринки Близького Сходу і Південно-Східної Азії". Економіст Іван Нікітченко зазначає, що через війну на Донбасі сильно постраждав металургійний експорт.
 

"Упевнений, що якби Україна отримала ЗВТ з ЄС, не було б різкої девальвації гривні і війни, наш експорт в доларах не впав би в 2014-2015 рр., а зріс, – аналізує Нікітченко. – Наразі заробляємо в ЄС за рахунок нарощування обсягів продажів сировини. Навіть з урахуванням того, що доводиться платити мита, все одно виходить вигідно".
 

Думка експертів: треба нарощувати обсяги


Стосовно подальших перспектив торгівлі з ЄС, то експерти кажуть, що темпи її зростання 2019 року знижуватимуться. Головна причина – в Європі не дуже хочуть бачити наших переробників агропродукції (сік, овочеві і фруктові консерви, гриби, мед), які все успішніше освоюють євростандарти.
 

"Україну, як і раніше, бачать постачальником недорогої якісної сировини, яку можна потім переробити і на цьому заробити, – вважає Пендзин. – Причому це стосується як поставок металу, так і агропродукції. Тому перспективнішим для нас є ринок третіх країн – це насамперед Індія і ринки Південно-Східної Азії. Там затребувані не тільки наші продукти, але і промтовари, і наші машини. Щоб конкурувати з Європою, треба постійно бути в тренді, модернізувати виробництво, а для цього потрібні закордонні інвестиції. Але їх, на жаль, з кожним роком не більше, а менше через несприятливий інвестиційний клімат. Якщо 2016-го до України зайшло $ 3,5 млрд інвестицій, то 2017 року – $ 2,5 млрд, 2018-го – $ 1,5 млрд".
 

Нікітченко також говорить, що триватиме зростання як експорту, так і імпорту, але меншими темпами.
 

"Найімовірніше, цінова кон'юнктура на агропродукцію і металургію буде гірше для нас, тому обсяги експорту в грошах зростуть менш ніж на 10%. Імпорт збільшиться приблизно на 10%, але його стримає купівельна спроможність населення", – оцінює ситуацію Нікітченко.
 

Тому, щоб не втратити надходжень від експорту, головним і найшвидшим виходом залишається нарощування обсягів виробництва того, що у нас купують: в агросекторі це зерно ячменю і кукурудзи, яке може зберігатися не один рік і надійде на ринок, як тільки зросте попит. Водночас Нікітченко зазначає точковий приплив інвестицій з-за кордону, що дозволяють розвиватися високотехнологічним галузям: наприклад, це автомобілебудування і легка промисловість. У нас відкриваються виробництва під ЄС, поки це окремі вузли, такі як електроніка і електропроводка для автомобілів, виготовлення пластикових деталей. Але таких інвестицій стає все більше.
 



Джерело: https://ukr.segodnya.ua/economics/enews/ukraina...