Зовнішня торгівля: чому купуємо більше, ніж продаємо

За 2018 рік обсяг зовнішньої торгівлі товарами становив 104 млрд доларів

В Україні за 2018 рік обсяг зовнішньої торгівлі товарами становив 104 млрд доларів, що на 12% більше, ніж було 2017-го (92,7 млрд дол.) Але, незважаючи на це, збільшився і дефіцит зовнішньої торгівлі, тобто Україна експортує значно менше товарів, ніж імпортує.
 

Згідно з даними Державної фіскальної служби, експорт товарів 2018 року з України зріс на 9% до 47,3 млрд дол., імпорт – на 15% до 56,8 млрд дол. Проте, негативне сальдо зовнішньої торгівлі за 2018 рік становить 9,5 млрд доларів, тоді як роком раніше воно становило 6,2 млрд. Виходить, що Україна 2018 року закупила товарів на 9,5 млрд доларів більше, ніж продала.


Сайт "Сегодня" розбирався, чому збільшився дефіцит зовнішньої торгівлі, з чим це пов'язано і чого чекати 2019 року.
 

Що продаємо і купуємо

Найбільшу частку в експорті становлять продовольчі товари і сільськогосподарська продукція – 18,6 млрд дол. (39,3% від загального експорту). На другому місці – метали і вироби з них – 11,6 млрд дол. (24,6%). Слідом ідуть машини, обладнання і транспорт – 5,4 млрд дол. (11,4%), потім мінеральні продукти – 3,4 млрд дол. (7,1%).


Основна частина експорту товарів йде до Європейського Союзу – 20,1 млрд дол. (42%), до інших країн Україна продала товарів також на 20,1 млрд дол. (43%), а до країн СНД експорт становив 7 млрд доларів (15 %).


Стосовно імпорту, то найбільше наша країна купила машин, устаткування і транспорту – на 17, 4 млрд доларів, паливно-енергетичних товарів на 13,5 млрд дол., а продукції хімічної промисловості – на 10,6 млрд дол.


Регіональна структура імпорту розділилася подібно до експорту. Так, найбільше Україна купила товарів в країнах ЄС – на 24,2 млрд доларів, в інших країнах на 19,3 млрд дол., а в країнах СНД – на 13,2 млрд доларів.


Незважаючи на це, найбільшим торговим партнером України досі залишається Росія. За даними Держстату, за 11 місяців 2018 року експорт до Росії у нас становив 3,3 млрд доларів (7,7% від загального експорту), а імпорт звідти – 7,4 млрд доларів (14,2% від загального імпорту), що наразі є найбільшим показником серед всіх країн.
 

Чому утворився дефіцит зовнішньої торгівлі

Експерти впевнені, що негативне торгове сальдо 2018 року збільшилося через зростання купівельної спроможності громадян.
 

"З огляду на нашу сировинну структуру економіки, виходить, що, як тільки зростає добробут наших громадян, зростають зарплати, пенсії, соціальні виплати тощо, відбувається і зростання імпорту. Своєї продукції ми виготовляємо дуже мало, тому все це імпортується. Таким чином, зростання добробуту у нас автоматично веде до зростання імпорту, а зростання імпорту, в свою чергу, призводить до зростання негативного торгового сальдо", – зазначає економічний експерт Борис Кушнірук.
 

Василь Юрчишин, директор економічних програм Центру Разумкова, також говорить, що зміцнення курсу гривні спровокувало зростання купівельної спроможності населення.
 

"Один з факторів – 2018-го була досить стабільна гривня, вона навіть зміцнилася до кінця року. В умовах хоч слабкої, але позитивної динаміки, і міцної гривні, різко зростає купівельна спроможність населення, особливо до імпортних товарів. Тобто схильність до споживання імпортних товарів для України дуже висока", – пояснює експерт.
 

Інший важливий аспект пов'язаний з тим, що Україна імпортує багато паливних матеріалів, нафти, газу і т.д., а ціни на них цього року суттєво зросли. Юрчишин пояснює, що Україна, як і раніше, залишається енергетичним і сировинним імпортером, хоч обсяги споживання поступово й знижуються.
 

"Хоча, ми дещо знизили загальний обсяг споживання, але, порівняно з іншими групами, і з огляду на потреби України для забезпечення економіки, енергосировинний сектор залишається досить значним. Особливо, якщо ми подивимося на ядерну складову. Сировина ми практично все купуємо, комплектуючі для ядерної енергетики також купуємо. У нас є такі ніші, які ми наразі не можемо замінити. Те ж саме стосується і хімічний добрив і т.д.", – коментує ситуацію експерт.
 

Які перспективи для зовнішньої торгівлі

Експерти пояснюють, що насамперед в країні потрібно змінювати структуру економіки. Адже негативне торговельне сальдо не може довго триматися без істотної шкоди.
 

"Дуже довго зберігати від'ємне торговельне сальдо неможливо, тому що відбувається накопичення цього негативу від негативного сальдо. Воно, певною мірою, покривається за рахунок інших платежів, наприклад, за рахунок перерахувань заробітчан. Але в разі обвалу на ринках, експорт на наші види продукції скоротиться, а імпорт, пов'язаний з готовою продукцією, яку споживають українці, так швидко скоротити неможливо. В результаті відбувається стрімке погіршення торговельного сальдо і, отже, потім досить якогось приводу, щоб почався обвал національної валюти", – пояснює Борис Кушнірук.
 

Він додає, що потрібно проводити реформи, які б сприяли збільшення не сировинного експорту, а експорту товарів з великим рівнем доданої вартості (на таких товарах перепади на ринках менш відчутні, у них немає такого коливання цін), в цьому випадку була б можливість впевненіше управляти економічними процесами.


Крім того, експерти зазначають, що варто розбудовувати українське виробництво і відходити від російських постачальників.
 

Не знаю, чому за ці роки щодо цілої групи товарів не вдалося перебудуватися. Зокрема, на мою думку, що хімічна промисловість, виробництво добрив могло б активніше працювати на переорієнтацію. Можливо, виробникам набагато легше і зручніше залишатися залежними від російських постачальників", – підсумував Юрчишин.